Хлопець, який усе віддав

Кубинська казка

Жив собі один хлопець. Захотілося йому помандрувати світом, і він сказав про це батькові. Батько дав йому пляшку з водою та хлібину, і хлопець подався в мандри.

Довго чи недовго він ішов, аж зустрілася йому рибина, що вмирала без води на сухому, і сказала:

— Дай мені води, бо сконаю…

Хлопець віддав рибині пляшку з водою й пішов собі далі.

Довго чи недовго він ішов, нарешті натрапив на мурашник, у якому мурахи вмирали з голоду. Вони й кажуть йому:

— Дай нам хліба, а то пропадемо…

Хлопець розкришив над мурашником хлібину та й пішов собі далі.

Ішов він, ішов і дістався врешті до королівського палацу й попросився на службу. Король узяв хлопця і звелів, щоб той у всьому слухався старого служника. А той служник був дуже злий.

Побачивши хлопця, він зразу ж надумав наробити йому лиха. Пішов старий до короля та й каже:

— Похвалився мені хлопець, що як висиплять в одній кімнаті квінтал[1] рису та квінтал цукру і добре розмішають, то за одну ніч він усе перебере й розділить — цукринки до цукринок, а рисові зернятка до зерняток.

Тоді король звелів покликати хлопця і наказав йому перебрати за одну ніч два квінтали перемішаного з цукром рису.

Хлопець заплакав, бо виконати таку роботу було неможливо. Аж тут прибігла мураха й каже:

— Обіцяй королю, що ти все зробиш, ми тобі допоможемо.

І хлопець сказав королю, що він усе зробить, а король звелів відвести його в окрему кімнату й перемішати квінтал цукру та квінтал рису. Аж тут прибігли мурахи, й була їх сила-силенна. Вони дружно взялися до роботи і по недовгім часі закінчили її.

Вранці прийшов король і дуже здивувався, побачивши окремо купу рису й купу цукру. Він похвалив хлопця, а старий служник розлютився. І надумав він налаштувати хлопцеві ще одну пастку. Отож прийшов він до короля та й каже:

— Хвалився хлопець, що знайде перстень, якого ваш дід впустив у море двісті років тому.

Покликав король хлопця й звелів йому відшукати у морі перстень.

Заплакав хлопець, почувши цю вимогу. Але король наказав, щоб він негайно йшов до моря, і хлопець подався туди, став на березі й плаче. Аж тут випливла рибина й питає:

— Чого ти плачеш?

А хлопець їй:

— Я плачу, бо мені звелено відшукати перстень, якого дід короля впустив у море двісті років тому.

Тоді рибина й каже:

— Не турбуйся, я знаю, в кого той перстень. Він у рибини, більшої за мене. Та я все одно відберу його в неї й віддам тобі.

Пірнула вона в морську глибінь, здибала ту велику рибину, що заволоділа перснем, стала битися з нею і таки відібрала перстень. Тоді випірнула й віддала той перстень хлопцеві.

Хлопець повернувся до палацу з перснем. Король дуже зрадів і похвалив хлопця. А той йому:

— Старий служник казав, що як підвісити його вниз головою та дати в руки свічку, то він зовсім не обпечеться.

І звелів король підвісити старого злого служника за ноги і дати йому в руки свічку. Та старий як почув це, так і дременув з палацу — тільки його й бачили.

Після того король наставив хлопця головним служником у своєму палаці.

[1] Квінтал — міра ваги, що дорівнює сорока шести кілограмам.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up