Святкової днини люди розважалися загадками. Один негр прийшов до хати, де складали загадки, попрямував на кухню й почав дивитися в казан, де кипіла якась страва.
— Що це ти робиш? — запитали його.
Негр відповів:
— Дивлюся на тих, що йдуть, на тих, що приходять, і тих, що мають прийти.
Марно сушили собі голови люди цією загадкою — жоден не знайшов відгадки.
— Йдеться про олью[1], що вариться в казані. Одні квасолини опускаються вниз, на дно, другі спливають, а треті,— що мають прийти,— це ті квасолини, котрі зараз на дні. Вони ще не набухли й не піднялися.
І тоді всі, хто чув це, визнали, що негрова загадка була найпрактичніша з-посеред усіх інших.
[1] О л ь я — іспанська та латиноамериканська страва з м’яса й овочів.
