Хто найстарший

Вірменська казка

Жив собі у господаря віслюк. Захворів він якось і не зміг уже працювати.

Подумав тоді господар: «Навіщо даремно годувати віслюка, краще відведу його в гори». Так і вчинив. Одвів у гори, а сам повернувся додому.

Що робити бідному віслюкові? Знайшов собі в горах печеру й став у тій печері жити. Вдень пасеться, молоду траву їсть, а вночі в печеру ховається, спить там.

Так минув місяць, а за ним другий і третій. Видужав віслюк, повеселішав, сил набрався.

Одного разу побачили віслюка вовк та лис, які в цих горах жили. Побачили та й вирішили з’їсти. Але силою його вже не візьмеш: такий дужий став. Тоді лис і каже:

— Де сила не допомагає, там треба хитрощами діяти.

Пішли вовк із лисом до віслюка та й кажуть:

— Давай, сусіде, знайомитись!

Познайомилися.

Лис тоді знову:

— Якщо ми вже, сусіде, знайомі й живемо поблизу в тих самих горах, то треба нам жити за законом цих гір. А закон такий: молодший має підкорятися старшому. Тож треба з’ясувати, хто з нас трьох найстарший.

Першим заговорив вовк.

— Я той самий вовк, що ці гори посіяв. А горам цим уже мільйон років.

— А я,— каже лис,— той самий лис, який ці гори поливав. Тому вони такими високими стали. –

— І справді, ви таки дуже старі,— каже віслюк,— а от скільки мені років, я вже й не пам’ятаю… Та про це неважко довідатись. Коли я народився, мій господар на лівій задній підкові викарбував число і той день. Ви обидва старі, а старість — це сестра мудрості, тож ви грамоту добре знаєте. Прочитайте, прошу, що там у мене написано.

По тих словах віслюк підняв задню ногу.

— Дай-но я подивлюсь, що там у тебе написано,— озвався вовк і підійшов до віслюка ззаду.

А той тільки цього й чекав. Як ударив вовка межи очей,— з того й дух вилетів, упав і не ворухнеться.

— Ну, а тепер ти, брате лис, сусідонько дорогий, підійди поглянь, може, розбереш, що там написано,— каже лисові віслюк. І знову задню ногу піднімає. Бачить лис — кепська справа. Відійшов од віслюка якомога далі й каже:

— Друже, ти серед нас найстарший. Ось вовк як тільки дізнався про твій вік, то й закляк від подиву. То бувай здоров, сусіде.

Сказав і чимдуж назад у гори.

Перекладач: Л. Задорожна

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up