Пес і вовк

Українська казка

Голодний вовк здибав пса.

— Добридень, брате. Як ся маєш?

— Не скаржуся на життя. Служу в газди. Голодним не сиджу.

— Знайди й мені службу, — попросив вовчисько.

— Добре, вовчику, знайду.

— Але таку, аби поблизу — вівці.

— Ходім.

Ідуть селом Вовк придивляється до пса.

— Від чого в тебе, песику, позначка на шиї?

— Від нашийника, вовчику. Я цілими днями прив’язаний до буди.

— На ланцюгу? — здивувався вовк.

— Так, та й на досить грубому.

Вовчисько зупинився:

— Ні, песику, не хочу служити.

— Чому ж?

— Бачиш, один мудрець сказав, що з усіх клопотів треба вибирати собі найменший.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up