Навчив раз один чоловік вовка у повозці ходить. От їде, а пани і перестрівають його, здивувались та й кажуть:
— Продай нам цього вовка.
— Купіть,— каже,— та тільки що ви з ним робитимете?
— Він у нас,— кажуть,— писарем буде.
Ото сторгувались, чоловік забрав гроші, а пани того вовка і розійшлись. Через стільки там років той чоловік і здумав: «Піду та одвідаю свого вовка».
Найшов того пана, питає, де вони вовка діли.
— А він,— кажуть,— у Петербурзі генералом, коли хочеш його побачити, так питай такого-то генерала.
От він і пішов у Петербург. Зараз допитавсь того генерала.
— Визвіть,— каже,— мені його.
Ось виходить генерал та до нього так строго:
— Чого тобі?
Так того чоловіка ця груба річ за серце узяла, як крикне ж він на генерала:
— А у ярмо і забув?
