Жив колись у невеличкому глухому селі молодий селянин Хуан Сяо. З раннього ранку й до пізнього вечора юнак працював у полі, але ділянка землі йому дісталася від батька така мала, що нерідко й спати доводилося лягати голодним, але й снідати часто бувало нічого...
Рідко кому щастить знайти річ, та не просту, а чарівну. Правда, старі люди кажуть, що бували такі випадки. От що відбулося колись в одному селі. Треба було селянину на ім’я Ван скласти глиняну стіну. Покликав він на допомогу сусідів. Жив він із сусідами дружно. Узагалі село було в них дружним: разом працювали, разом відпочивали, разом […]
В одному селі жила собі дівчина на ім’я Сяогуй. Батько її помер, коли вона ще була маленька, тож матері з дочкою довелося самим заробляти собі на прожиток...
Колись, у сиву давнину, на небі сяяло дев’ять сонць, а на землі було жарко, як на шматку розпеченого заліза. Дерева і трави не могли рости, посіви не могли сходити. Важко було жити людям! І тоді, насупивши брови, вони зійшлися на раду і почали вирішувати, як позбутися дев’яти сонць. Один мудрець сказав: — Я думаю, треба […]
Хто з народу лісу не чув пісню «Аси здіймається на гору»?! Цю пісню співають юнаки і дівчата, старі й діти. Її полюбляють і в Баошані, і в Лунліні, і в Іцзяні, і в багатьох інших місцях. Але чи пам’ятає хтось, звідки взялася ця чудова пісня? А народилася вона з дуже старої легенди. Послухайте, що розповідають […]
У давні-давні часи на березі моря, в невеликому селі, з трьох боків оточеному високими горами, жив старий Юй Гун. Односельці любили його за веселу вдачу і кмітливість. Людей у цьому селі було небагато. Не всякому подобалося жити серед гір, які важко було подолати. Тільки раз на рік виходили селяни із села, щоб поміняти своє зерно […]
Жив колись на світі старий дід. Усе життя тяжко працював, мав на обліку кожен мідяк свого мізерного прибутку, тож і зумів виростити трьох синів. Шкода лише, що не навчив їх працювати і господарювати так, як сам це робив...
Якось вовк і лисиця побачили в лісі будинок. А на дереві неподалік сиділа мавпа. Вони і запитали її. — Чи ти не знаєш, мавпо, хто в цьому гарному будинку живе? — Заєць, — відповіла мавпа, — він пішов на город за морквою. Тоді лисиця і вовк увійшли в порожній будинок і запросили до себе й мавпу. — Ми будемо […]
Жив один князь. Було йому вже за п’ятдесят, але він жодного разу ще не виходив зі свого палацу. Усі дні проводив він зі своїми дружинами, пив, їв і розважався. Але нарешті це йому набридло, і він вирішив подивитися, що робиться на білому світі. Того ж дня, узявши із собою слугу, він вийшов з палацу. Шляхом […]
В лісі, на схилі гори, жила ватага мавп. Одного місячного вечора спустилися вони до підніжжя, щоб удосталь погратись на великій галявині. Бігають собі поміж деревами та кущами, стрибають, з цікавістю розглядають усе довкола...
Не стало лісовим звірам життя від лисиці: одного перехитрить, іншого обдурить, тут урве собі ласий шматок, там покепкує з когось на потіху всьому лісу. Не було навкруги жодного звіра, що не постраждав би від неї. І ніхто не міг придумати, як провчити негідницю. Мавпа думала-думала, кривлялася, сопіла і нарешті знайшла спосіб покарати лисицю. З радості вона […]
Жив колись старий із сином і донькою. Батько і син плели кошики з бамбуку, а дівчина, приготувавши обід і впоравшись по господарству, допомагала їм. Уся родина невтомно працювала цілими днями і навіть вночі. У ті часи ще не знали ані бавовни, з якої роблять теплий одяг, ані світильників, у яких горить олія. Одяг шили зі шкур […]
Одного разу, коли вже сутеніло, сиділи в очеретяній хатині два селянина і вели між собою розмову. Запитує один селянин іншого: — Чи не боязко тобі жити одному в такому глухому місці? А той відповідає: — Нікого не боюся — ані тигра, ані чорта, боюся тільки, що крап- крап з даху закрапає. У той час саме тигр […]
Чи знаєте ви, що за людина Тянь Фен-шень? Не знаєте? От і Ян Ван, володар пекла, теж не знав. Інакше він би не ризикнув з ним зв’язуватися. Якось рано-вранці, коли Тянь Фен-шень ще спав, загорнувшись у ковдру, хтось постукав у його двері: — Відчиніть! Тянь Фен-шень удома? Почувши стукіт, Тянь Фен-шень накинув халат, тихенько зліз […]
За давніх часів жили в селі дві родини — Чжан і Лі. У Чжанів був син Чжан Шуань. У Лі — донька на ім’я Лі Хуа — Лі Квітка. Пригожими вродилися юнак і дівчина і прославилися в тих краях своєю красою. Дружні вони були з малолітства і одне одному потай заприсяглися не розлучатися і прожити разом до сивого волосся. Надіслав […]
