У давні часи це було. Ішов якось один селянин лісовою стежиною, і раптом йому зустрівся тенгу[1]. А треба сказати, що селянин знав тенту тільки за картинками. Углядівши селянина, чудовисько закричало громовим голосом:
— Чуєш, ти, чоловіче! Знай, що від мене ще ніхто не втікав, не здумай і ти бігти! Я тебе зараз з’їм! Готуйся!
Селянин весь затремтів, але зібрався з духом і відповів:
— А я дуже багато чув про вас, пане тенту! Отже, ви і є тенту? Тут таке глухе місце, що мені ніяк від вас не втекти. Я готовий, робіть зі мною, що забажаєте. Але чи не погодитеся ви спершу вислухати моє прохання?
— Ну, що ще за прохання в тебе? Кажи швидше! — вигукнув тенту.
І селянин сказав:
— Люди кажуть, начебто тенту може прийняти будь-який вигляд. І мені, перш ніж бути з’їденим вами, хотілося б упевнитися, чи дійсно ви тенгу.
Тенту зареготав на усе горло.
— Це мені раз плюнути. Кажи швидше, на що ж мені перетворитися?
— Станьте великою криптомерією[2]. Найвищою серед тих, що оточують нас, — сказав селянин.
У ту ж мить тенгу перетворився на високу криптомерію, що, здавалося, торкалася неба.
Селянин поклав руку на стовбур дерева і вимовив:
— Звичайно ж, це тенгу! Не встиг я і подумати, як з’явилася така чудова криптомерія!
— Тепер ти переконався у моїй могутності? Вистачить з тебе? — запитав задоволений тенгу.
Але селянин попрохав ще раз:
— Дуже вже мені хочеться, щоб ви стали великим каменем.
Тенгу негайно ж перетворився з криптомерії на величезний, ледь не з гору завбільшки, камінь. Селянин знову узявся на всі лади захоплюватися тенгу, а під кінець додав:
— От ви легко перетворилися на дві такі громадини, які я побажав побачити. А чи зможете ви зробитися чимось зовсім крихітним? Покажіть, будь ласка, ще раз ваше мистецтво. Оберніться, наприклад, на маленький біб на моїй долоні.
— Хм, і це все? — засміявся тенгу, наморщивши свій довгий ніс.
І він одразу ж, перетворившись на малесенький біб, опинився на долоні селянина.
Отут селянин сунув біб до рота, розгриз його і проковтнув.
Відтоді узвичаїлося, як хто почне вихвалятися, називати його «тенгу».
