Заячі губи

Литовська казка

Іде заєць топитися й зустрічає дорогою дятла. Дятел його і питає:

— Чого це ти, куме, такий сумний? Куди йдеш?

А заєць і каже:

— Чого ж мені сумним не бути: ніхто мене не боїться, а я мушу всіх боятися. Піду втоплюся!

Дятел каже:

— Не будь дурником!.. Коли так уже хочеш, щоб тебе боялися, сховайся в кущах, — як тільки побачиш, що овечок женуть на луг, виплигни з кущів — овечки тебе й злякаються.

Послухав заєць дятла. Пішов у кущі, причаївся. Побачив овечок та як плигоне з куща — овечки злякалися і врозтіч, хто куди. Зрадів зайчик і став сміятися. Сміявся, сміявся, аж поки йому губи й тріснули посередині.

Джерело: Литовські народні казки: Збірка казок.— К., «Веселка», 1988.
Переклад: Ольга Градаускенє

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up