Був колись один багатий бей і мав велику сім’ю: жінку, двох синів та двох дочок.
Якось принесли йому на подарунок смаженого гусака. Закортіло беєві поділити його справедливо, тільки ніхто з родини не може зробити цього.
Коли це беїв наймит, просить, щоб дозволили поділити йому. Бей погодився.
Узяв дядько гусака та й відрізав голову.
— Оце, мій пане, вам,— каже наймит, подаючи голову беєві,— бо ж ви голова родини. Споживайте на здоров’я!
Тоді одрізав криж та й подає дружині бея:
— А це, пані, вам, бо ж ви — основа цієї родини.
Потім дядько одірвав крильця й, подаючи беївнам, промовив:
— Дівчата, ви ось-ось полетите з цього дому — вам потрібні крила!
Тоді повідламував ніжки й подав їх парубкам:
— Вам, юнаки, потрібні ноги,— адже ви повинні йти батьковою дорогою.
А потім узяв гусака під руку й каже:
— А дурному наймитові буде тулубисько.
Бей і питає:
— Хіба ж це справедливо?
А селянин йому:
— Авжеж! Хіба ж не наймит на своєму тулубі тримає все ваше багатство?
