Давно колись був собі добрий чоловік, якого звали Чахух. Мав він єдиного сина, на ім’я Хвартиж. Але не тішився батько своїм сином: цілими днями Хвартиж сидів і нічого не робив...
Давно-давно жив свавільний і жорстокий князь Нахарбей. Нікого він не слухав, ні на кого не зважав і робив усе, що йому заманеться. Давати йому поради було так само марно, як стріляти у воду
Давненько колись у селі жили два бідняки. Якось пішли вони на заробітки до сусіднього села. Працювали обидва старанно і за два роки заробили по сто карбованців кожен...
Жив-був на світі старий дід. У нього було п’ятеро синів-соколів. Усі сини давно вже одружились, але жили спільно із своїм батьком. Було в них у господарстві багато худоби
У багатого князя Ахмата був єдиний син, на ім’я Салбі. Коли Салбі виріс, а князь постарішав, він одружив свого сина. Весілля було пишне й бучне. Минув тиждень по тому, і князь надумався випробувати свого сина й невістку: після його смерті всіма маєтностями керуватиме син, а дружина має бути йому розумною порадницею...
Один пастух пас у горах отару, і якось від неї відбились козеня, ягня й теля. Увечері вони зійшлися на ночівлю. Але недалеко від них, як виявилося, сиділи вовк, ведмідь та лисиця
У велике свято старий селянин надумав провідати свого князя. Йти до нього з порожніми руками не годилось, то він зловив півня, прив’язав його мотузком за ногу, взяв ціпок і помандрував
За давніх часів поблизу Ургенча жили собі двоє друзів-бідняків — Кулдаш і Юлдаш. Дванадцять місяців у році — влітку і взимку, у спеку і в холод Кулдаш пас у степу худобу, а Юлдаш ходив від двору до двору, наймаючись на поденну роботу. Жили вони в халупі-розвалюсі на краю кишлаку, бачилися тільки поночі, коли стомлені поверталися додому. Сидячи […]
Жив колись один дуже бідний селянин. Тільки й мав він у господарстві одного вола. Щороку під час оранки селянинові доводилося спрягатися з багатим сусідом
