Іди за мною,— наказала Дорога. І Котоко пішов за Дорогою. Вони йшли, як давні друзі. Котоко оповідав про своє життя, про те, що йому страшенно хочеться мати дітей, чути, як вони бігають, плачуть, співають, танцюють, сваряться у дворі його дому. Він мріяв про це і вдень і вночі
Жив собі колись мисливець на ім’я Жоан. Якось, вирушивши на полювання, він побачив біля річки лева й крокодила, які тоді ворогували. Вгледівши хлопця, крокодил почав прохати його
Вирішили якось звірі збудувати собі спільний дім. Збудували і стали всі разом жити в ньому. Розійшлися вони якось у своїх справах, коли це біжить мишка...
Був собі чорний чоловік і взяв собі чорну жінку, яка народилася безмісячної ночі серед чорної-пречорної пітьми. Купив чоловік чорного осла, посадив на нього свою чорну жінку та й подався через чорні джунглі на чорну гору...
Жили собі двоє братів. Вони все робили разом: спільно поставили будинок на двох, купили в складку осла. Свої невеликі прибутки вони ділили порівну і жили хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді...