Жив в одному селі старий. Пішов він якось до лісу і знайшов там старий червоний ковпак. Зрадів старий знахідці: хоч і старий ковпак, але в нього і такого не було. «А чи не приміряти мені його?» — подумав старий і напнув ковпак на голову. І що ж? Чув він до того тільки щебет і лемент птахів, а […]
Косуке й Оцукіті жили по сусідству. Родина Косуке була жадібною і нечесною, а в родині Оцукіті всі були чесними і добрими. Косуке був дуже багатим, а Оцукіті дуже бідним. Сталося це навесні. Під дахом будинку Оцукіті ластівка звила собі гніздо і вивела трьох пташенят. І от одного разу маленьке пташенятко випало із гнізда і зламало […]
Жив в одному селі бідний старий. Знадобилося йому якось піти до міста. Вийшов він за околицю і бачить: спіймали хлопці лисицю, зв’язали їй лапи мотузкою і тягають по землі. Пожалів старий бідну тваринку: — Гей, хлопці, продайте мені лисицю! Я вам за неї сто монів[1] дам. Діти з радістю погодилися. Поклав старий лисицю на плечі, […]
Давним-давно в одному селі жив бідний дід із бабою. Якось старий вирушив у гори за хмизом. Тільки він вирішив відпочити, як неподалік почув слабкий писк. Старий здивувався і пішов у той бік, відкіля лунали звуки. Там на галявинці він побачив, як боролися дві миші — худа і товста. Сховавшись у тіні дерева, старий почав спостерігати за […]
У давні часи жили в будиночку над річкою дід із бабою. Дід ходив у ліс по дрова, а баба прала в річці білизну. Якось сиділа баба біля води, білизну полоскала. Раптом бачить — пливе річкою величезний персик, пливе, з боку на бік перевертається. «Ох, який чудовий персик! — подумала баба. — От би спіймати його: гарний гостинець був […]
Давним-давно жив у столиці один сват. Цілими днями підшукував він наречених до пари. Якось він просватав п’ятнадцятирічну дівчину за тридцятип’ятирічного чоловіка, приховавши його вік. Але батьки нареченої незабаром почули, що наречений старий. — Ми нізащо не віддамо доньку: адже між віком нареченого і нареченої двадцять років різниці, — сказали вони. Що міг зробити сват? Він вирішив […]
Історія, яку ми розповімо, відбулася дуже давно. У ті часи місто Кіото ще було столицею Японії, а Осака — невеликим селищем на березі моря. Але й дотепер, коли хто-небудь у Японії розповідає небилиці, стверджуючи, що він бачив усе на власні очі, обов’язково знайдеться людина, яка промовить: «Ну звичайно! Жаба з Кіото теж сама бачила, що в Осаці […]
У давнину жили в містах Едо[1], Осака і Кіото три знаменитих брехуни. Як зберуться всі троє разом, одразу починають брехати наввипередки. Один каже: — Якось я відірвав небо від землі і сунув його собі в ніздрі. Що ж ви думаєте? Усе одно в ніздрях порожньо! Чуєте — свистить! Інший каже: — Ха, ото і все? А […]
Жила колись в одному селі свекруха з невісткою, та не було між ними злагоди: свекруха без угаву лаяла невістку, а та завжди їй перечила. Одне слово, ворогували, як собака з мавпою...
Давним-давно жили по сусідству краб і мавпа. Якось погожої днини вирушили вони прогулятися. Йдуть гірською стежкою, бачать — лежить на землі зернятко хурми. Мавпа його підібрала, і пішли вони далі. Підійшли до річки, і отут краб знайшов рисовий колобок. Підняв його краб і показує мавпі: — Дивись, що я знайшов! — А я знайшла оце зернятко! — […]
Давно колись жив собі син, дуже вірний своєму батькові. Та з діда-прадіда був у тій стороні звичай відносити в гори й залишати там батька або матір, коли їм сповниться шістдесят років. За недотримання того звичаю місцевий вельможа жорстоко карав...
