— Добрий вечір! — сказав Місяць головному Міському годинникові, що мешкав на високій ратушевій вежі.— Ніколи не знаю, чи чотири рази казати тобі «добрий вечір», чи лиш раз. Справа в тому, що Ратушевий годинник мав аж чотири обличчя — на кожнім боці вежі, і деколи Місяць вітався до кожного обличчя зокрема. — Бам-бам-бам-бам-бам-бам-бам-бам,— відповів годинник, вітаючись і […]
Через гори, через доли, крізь міста, ліси і поле, по стежках і без стежок, в дощ, негоду і в погоду, оминаючи горби, і болото, і рови, йшов солдат собі додому: раз, два, три… раз, два, три… Йшов він третій день отак. Раз підвіз його літак, раз узяв на себе поїзд, а здебільше піхотою, не відчувши […]
Лелека ловив у озері жабенят своїм діткам на вечерю. Цілий день стояв він у холодній воді спочатку на одній нозі, бо другу грів, а потім на другій нозі, бо грів першу. Ноги йому зачервонілись від холоду, та Лелека все стояв і стояв у воді — треба ж лелеченятам щось їсти. А в озері спала страшна баба Хмара. […]
Маленький Івасик малював. Ось що він намалював: хатку, квітку, дівчинку і сонце. — Як тебе звати? — спитав Івасик у дівчинки. — Зоряна, — відповіла вона.— Ходім до мене в гості. — Охоче, — Івасик подав дівчинці руку, і вони обоє ввійшли до Зорянчиної хатки. Там було тепло і затишно. В кутку на лаві сидів великий Синій Кіт. — […]
