Українські казки

• Про жар-птицю та вовка
  
  Було у одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив   їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже: — Вибирайте собі коней з табунів, яких завгодно (а у нього багато було: звісно, цар!), і їдьте, куди […]
• Про жінку-невірницю
  
  Жив один чоловік і мав пару волів. Він любив ходити до лісу полювати. Жінка залишалася сама. А любилася вона зі своїм кумом і хотіла чоловіка позбутися...
• Про золоту гору
  
  Було собі три брати: старшому було одинадцять років, середущому — десять, а самому найменшому — допіро ще сім років. Жили вони собі у батьковій господі, бо ще в них і батько, і мати живі були...
• Про Івана Багатого
  
  Іван Багатий жив у курені голий і мав собі кота. Купить Іван сала та хліба, а кіт і поїсть. От він того кота впіймав, побив і прогнав...
• Про Івана Пецовського, якому кіт допомагав
  
  Було де не було, жила одна баба. Вона мала сина. Його в селі прозвали Іваном Пецовським, бо лише любив котів і сидів на пеці...
• Про Іванка-Попрянка
  
  Був один чоловік, і було у нього троє дітей — два хлопці й одна дівчина. Якось хлопці зібралися в поле, а сестрі наказують, щоб принесла їсти...
• Про клад
  
  Був собі дід і баба, і мали вони собі просо на полі. Все дід його стеріг...
• Про клепки і бочку
  
  Давно-предавно в зеленій діброві виріс товстий і високий дуб. Почав дуб з роками старіти й відсихати. Чоловік зрубав його і привіз до майстра. Бондар поколов дуба і натесав клепок. Клепки одну до одної зв’язав обручами, приладив денце — і бочка готова. Кожний з перехожих, хто бодай одним оком глянув на ту бочку, казав: «Бочка добра!» Але […]
• Про Королевича Марка
  
  Жив якось один королевич. Звали його Марком. А в нього був такий сильний кінь, що міг перескочити будь-яку ріку. Марко орав своїм конем дорогу...
• Про ледачу жінку
  
  Була у Гриця жінка. Любила парадитися, перед дзеркалом просиджувати. Посіяв Гриць нивку вівса навесні, прийшли жнива...
• Про льоху-козу
  
  Жив гуцул Дументій. Він ніколи не ходив на ярмарок — не мав що продавати і за що купувати...
• Про майстра Іванка
  
  Зачинається казка за царя, котрий вигадав собі змайструвати з одної дошки дванадцять стільців, а тринадцятий зверх цього. Дає він три вози золота тому, хто таке зробить. Айбо хто не зробить — одповідає своєю головою...
• Про майстра Іванка
  
  Казка починається з царя, котрий собі вигадав, аби змайструвати із одної дошки дванадцять стільців, а тринадцятий зверх того. А та дошка не має бути більша, як три метри. Дає три вози золота тому, хто би це зробив. Але хто візьметься за діло і не зробить — відповідає головою. Приходили майстри з цілого світу. Жодному не вдалося цареві […]
• Про мандрівника
  
  У бідної вдовиці був дуже добрий син. Хлопчина жалів матір, що мусила тяжко гарувати[1]. Як підріс, то каже: — Доста ви зі мною вже набідувалися. Піду на мандрівку. Але що то була за мандрівка? Ходив по заробітках — по лісових роботах. Там помалу збирав собі гроші. А через кілька років купив міський костюм, крисаню[2] із пером […]
• Про Мар’ю-Царівну та Івана-Царя
  
  Був один бідний чоловік. Це було в місті, де жив цар. А той чоловік мав дванадцять дітей...
• Про мельникову Ганну
  
  Казка починається з одного бідняка — Івана Сметани. Він пішов із жінкою до багатого ґазди, у котрого був млин, і запросився там робити. Робив рік чи два, і в родини знайшлася дитина. Але сталася й біда: дівчинка народилася, а мати померла. Іван зажурився, що йому чинити з маленькою дитиною? Подумав, що він наново женитися не буде. […]
• Про Микиту й Дорофтея
  
  В одному селі жив хитруватий Дорофтей. Не пропускав ні одного ярмарку, хоч там мав тільки збитки...
• Про морського царя і його дочок
  
  Жив собі купець із жінкою. Дуже багатий був і мав він сина. Скормили вони свого сина, одружили його, незабаром і померли: перше помер сам купець, а за ним і жінка його. Остався один син із своєю молодою жінкою...
• Про мурашчине царство
  
  Було де не було, в сімдесят сьомій країні, за Студеним, Гарячим і Соленим морями, за Скляною горою і широкою водою, за густими лісами і чистими полями було багате царство. В тім царстві жив добрий цар, бо він любив свій народ. В тім далекім царстві росли всілякі благородні дерева: черешні і яблуні, груші и сливи, оливи […]
• Про наймита і багацьку торбу
  
  Жили колись на світі багач із багачкою. Вони завжди ходили сердиті, а були такі скупі, що цілий рік їли кулешу із кислицею. Наймита годували пісною мандибуркою. А в пивниці за трьома замками висіла торба золота...