Казка починається з бідного мисливця. Той чоловік другої роботи не робив, лиш ходив полювати, та пі разу нічого не вбив, ніякої звірки. А був у нього хлопець, що звався Василем. Він весь час просив...
Були собі пан і лакей. То як були ще вони малими, так укупі грались, і все у них зарівно; а як став панич паном, то так зненавидів того лакея, що давай вигадувати та приказувати, щоб він зробив те й те, та усе таке, щоб його можна було знищити...
Був один цар. А той цар мав на одному полі шовкову траву. Але траву щось випасало, і ніяк не міг підвартувати, що то робить шкоду. І цар пустив посланців по світу: хто догляне шовкову траву, за того віддасть доньку. Посходився усякий народ: більше багаті, панство, та між ними були й прості люди. І жив один бідний чоловік, […]
Жив бідний парубок Василько. Щоб якось вилізти із злиднів, пішов у світ, куди очі дивилися. Але ніде не міг знайти роботу — мозолів набити, щоб гріш заробити. Одного дня дізнався, що можна би найнятися в багатого Дідича. Але йому сказали: — Не йди до того шкуродера. Він не дає наймитові їсти. Василько звик до всякої […]
Залунав у лісі крик: То надумав Боровик Всі Гриби у гурт зібрати І Жуків повоювати. 1 Посилає посланців: — «Звіть Грибів зо всіх кінців; В сурми грайте та гукайте, — На війну Грибів скликайте!» Як почули те Опеньки, Стали гірко голосить: — «Наші ніженьки тоненькі… Де нам зброю вже носить!» 2 Обізвались Печерички, Прехороші молодички: […]
Бідного парубка Тимофія напала кортячка женитися. Він кинув очима поміж дівчатами, залицявся, але ні одна не схотіла стати його жінкою, бо не мав ні хати, ні хліба, ані до стайні що загнати...
Той Вовчок не звався ще Товчок, був чемним звірятком, доки не побачив довколишній світ. А потому? Ось як то було. Якось стара Вовчиця пішла в ліс подивитися, чи файно ростуть зайчики. А дітям наказала, аби тихо сиділи в норі. Вовчок-Товчок залишився дома з маленькими сестричками. Полежав на постелі із сухого листя, погрався із сестричками, а що не […]
В одному селі жив піп. Спочатку був таким, як усі попи, а потім йому щось у голові наплуталося. Коли піднімався на казальницю, то телентів таке, що парафіяни тільки носи морщили. Ніхто нічого не розумів...
Раз було, де не було, служив у чорного царя один добрий вояк. Але вислужив свій строк, а не дістав ніякої царської нагороди. Дали на дорогу хлібець у торбину, три срібні у руку і з тим відправили додому. Вояк собі подумав: «Ну, почекай, царю-поганине, ти ще будеш мати зі мною до діла!» І рушив не додому, а […]