Кримськотатарські казки

• Морський кінь
  
  Жив собі на світі бідний чоловік. Жив він на морському березі, рибу ловив. Та якогось року вся риба пішла далеко в море, і залишився рибалка без шматка хліба...
• Мудра Джиранча
  
  Колись давно, як моєї бабуні ще й на світі не було, а гори були куди вищі, ніж зараз, правував у Криму лютий і суворий хан. Якщо хтось із його візирів чи інших царедворців не міг вирішувати державні справи, то таких хан знижував у посаді або просто гнав з палацу...
• Мудрий їжачок
  
  Колись дуже давно, коли сади аж угиналися від плодів, вода в річках була чистою-пречистою, а в горах вільно випасались отари овець і кіз, жив біля Чорного моря молодий султан...
• Не відповідай на добро злом
  
  У степу, далеко від села, чабан випасав отару овець місцевого багатія. Одного разу, зібравшись уполювати собі на вечерю зайця, він помітив на краю невеликого ліску вогонь і поспішив туди...
• П’ять грон винограду
  
  Жив собі молодий вівчар. Випасав у горах овець, доїв їх, з молока робив сир, сир міняв на хліб, тим і жив...
• Падишах і його кінь
  
  Жив колись падишах, в якого був улюблений кінь. Цей кінь не раз вигравав святкові перегони, не раз рятував його під час численних війн, котрі вів падишах, рятував його під час полювання...
• Подорожні
  
  Вирішили якось четверо односельців, що жили поблизу Судака, — тесля, кравець, швець та знахар — піти в Бахчисарай на святковий базар, заробити трохи грошей...
• Про вірну дружбу
  
  В одній невеликій країні правив хан. Він був боягузливий і недовірливий. Нікому не вірив, у кожній людині підозрював ворога...
• Про крадія Амета і кишенькового злодія Мемета
  
  Жила колись давно в одному великому місті дівчина, яку звали Зейнеб. Померли в неї батьки і залишили в спадок будинок. І щоб заробити собі на прожиток, вирішила вона здати частину будинку комусь у винаймання...
• Про мудрого віслюка
  
  Жив колись давно в одному місті гончар. Був у нього старий, навчений досвідом, віслюк. Гончар дуже любив свого віслюка і щоразу, сидячи в кав’ярні за чашечкою кави, не пропускав нагоди похвалитися ним...
• Про хлопчика, який розумів мову птахів
  
  Дуже давно в одному місті жили чоловік і жінка. Був у них син, щоправда дуже некрасивий: губи товсті, вуха сторчма, зуби в різні боки...
• Розумна дівчина
  
  Син хана вирішив оженитися і вирушив шукати собі наречену. Багато міст і сіл обійшов, у багатьох оселях побував...
• Селянин і шайтан
  
  Жив собі селянин. Мав поле. Настала весна, а в селянина бракує грошей, щоб купити насіння й засіяти своє поле. Сидить селянин скраєчку поля і сумно зітхає...
• Сівач перлів
  
  У володаря одного ханства злодій обікрав скарбницю. Чимало різних коштовностей і золота забрав він з собою...
• Скрипка, Бубон і Сопілка
  
  Йшла собі дорогою Скрипка і несла на спині футляр, у якому зберігалися всі її пісні...
• Скупий і скнара
  
  В одному селі жив багатий чоловік на прізвисько «Скупий». Прозвали його так недаремно: в нього годі було випросити кухлика води в дощовий день...
• Фетла-звитяжець
  
  А було ж це так давно, коли нас усіх ще й на світі не було; коли мінарети пригинались аж до річки, щоб напитися водички; так-от тоді на березі отієї річки, що звалася Баш-су, лежало село Харасан...
• Хан-дивак і брехун на ймення «Сорок зайців»
  
  Було це так давно, що зараз про це ніхто й не пам’ятає. Тоді ще кримською землею правили хани. Були вони всілякі — жорстокі й войовничі, підступні й лихі, хитрі й дурні...
• Хитрий торговець
  
  Жив собі в одному селі чесний, порядний чоловік. Якщо хтось звертався до нього по допомогу — нікому не відмовляв...
• Хто мудріший?
  
  Жив колись падишах, і був у нього візир, старий та мудрий чоловік. Настав час — візир помер, і падишаху треба було призначити нового — одного з двох помічників старого візира...