Був один нерозумний чоловік. Захотілося йому піти на ярмарок. Зловив він півня, взяв за пазуху та й пішов. «Продам, — думає — півня, куплю тютюну». Він ще не дійшов до ярмарку, а тут уже його й купці зустрічають. — Що продаєш, дядьку? — Півня — каже чоловік. Вийняв він з-за пазухи півня. Купці глянули, головами похитали: — Який […]
Ну, то слухайте, людоньки! Розкажу вам не казку, а щиру правду. Було це ще за панів. А пани ж лихі були! Не люди, а звірі. Попадешся такому панові, то хоч лягай та помирай: нічим йому не догодиш. Кажуть же: замкни перед чортом двері, то він у вікно влізе. Отак і пан. Ти йому годиш, щиро робиш, […]
Було в батька дванадцять синів, усі гінкі й молодецькі хлопці. Жили вони на великій галяві між темного лісу. Вели там своє господарство, полювали на диких звірів і пташок. Старий батько, сивий, як голуб, сидів собі в кожушку і влітку й тільки командував. І були в сім’ї лад і злагода. Одружилися сини, пішли в них свої діти. […]
Почнемо казку, а не казку, так приказку, казка буде завтра після обіду, під’ївши м’якого хліба. Були собі два хлопці: один звався Кривда, а другий Правда. І ходили вони на заробітки. Правда просить хліба, а Кривда краде. У Правди хліба нема, а в Кривди повна скриня. Одного разу завели вони поміж собою сварку, як жити. Кривда каже: […]
Жив-був цар-чарівник. Кинув він поклик по всьому царству: «Хто сховається від мене, тому півцарства віддаю». Знайшовся такий охочий — Синя свита навиворіт пошита. Приходить він до царя-чарівника. — Я, — каже, — беруся сховатись так, що ти мене не знайдеш. — Гаразд, — каже цар. — Коли сховаєшся — півцарства тобі, а ні — голова з плечей. Розпишись. Розписався Синя свита і […]
Жили собі селянин з дружиною. Був він трударем, і вона неабияка була трудівниця. Якось жінка взяла серп і пішла жати. А в неї було маленьке дитя в колисці, хіба що воно вже навчилося повзати. Ось вона жне та жне, жне та жне, жне та жне, маля не плаче, і мати на нього не дивиться. Доти вона […]
Служив солдат Іванко двадцять п’ять років, вислужив синій квиток[1] і пішов додому. І мав він при собі тільки три копійки грошей. А був цей солдат добрий вдачею. От він іде, летить назустріч жучок: — Добрий день, солдате! — Добрий день, жучку! — Служив ти, солдате, двадцять п’ять років? — Служив. Вислужив синій квиток і три копійки грошей? […]
Жив собі Степан-швець, і був він великий п’яниця. І так уже розпився, що ніхто не давав йому шити ні чобіт, ні черевиків. Пропив Степан усе, що в нього було, і пішов жебракувати. Ішов, ішов та й заблудив у лісі; зайшов у болото, в лози, обшарпався і сів — куди ж голий підеш? Сидить він там як мати […]
Жив-був собі в одному селі бурлака Хведір Набилкін. Не дужий він був на силу, зате мав голову з розумом. Захотілося йому стати богатирем. «Чим я не богатир? — думає собі Хведір Набилкін. — І чому лише дужі можуть бути богатирями?» Справив він собі полотняний намет, узяв косу замість меча, сів на свою кобилку-здохлятину і поїхав у світ. Їхав, […]
Давно воно було чи недавно, так чи не так, — тепер уже достеменно ніхто й не знає. Ну, от розкажемо ми те, що діди розказували своїм онукам, а онуки — своїм онукам. Жили колись в одному краю люди в згоді та в злагоді. Землі багато, всюди вільно — одне одному не заважали, а прийде до кого біда — одне […]
Були собі чоловік та жінка. Чоловік часто сварився з жінкою. — Гультяйка ти! гримає на неї. — Я й орю, й кошу, а ти навіть обід лінуєшься принести мені на поле! — Та в мене дома роботи більше, як у тебе в полі, — відповідає жінка. — Коли мені той обід носити? Чоловік не вірить жінці: — Яка […]
Поїхав дід у поле орати. Взяв собі на обід перепічку. Поклав її на воза, а сам оре. Орав, орав, стомився, підійшов до воза перепічку покуштувати, сили набратися. Підходить — аж тут чорт із-під самісінького носа в нього вихопив перепічку та мерщій у болото. Розсердився дід на чорта і гайнув за ним. Прибіг на болото, бачить — чорт […]
Жив собі один бідний чоловік. Зиму сяк-так перебивався. А настала весна — хоч зуби на полицю клади. Одна гуска залишилася, та й та худа. — Занесу, — каже чоловік жінці, — я цю гуску панові. Може, він дасть за неї трохи жита. А там лобода виросте — як-небудь переб’ємося до нового хліба. — Добре, — відповідає жінка, — неси. Нам з гуски мало […]
Жили-були три ксьондзи. Розтовстіли вони так, що лихо. Що не робили, яких ліків не вживали — нічого не допомагає. Порадили їм лікарі на води їхати: може, кажуть, вода з вас зайве сало витягне… Пішли ксьондзи по людях грошей збирати на дорогу. Зайшли до одного чоловіка. Звали того чоловіка Адасем. Усе життя працював він у панській броварні […]
Народився в пана син. Довідався про це економ. «Треба, — думає, — привітати пана». Покликав він старосту, лакея й кучера та й каже їм: — Підемо вітати пана з сином. Я говоритиму перший, а ти, старосто, скажеш за мною: «З усім двором», а ти, лакею: «З дітьми й дружиною», а ти, кучере: «Із усім своїм майном». Зрозуміли? — Зрозуміли! — […]
Жив колись один пан, та такий лютий, що біда: ніхто не міг йому догодити, всі його боялися, як чорта. Бувало, прийде до нього хтось що-небудь просити, а він як гаркне: «Що скажеш?» — то той з переляку й своє прохання забуде. — Нічого, паночку, усе гаразд, — відказує бідолаха трясучись. — А після гаразд що? Не […]
