Грузинські казки
Двоє безбородих шахраїв
Жили двоє безбородих шахраїв — Датуа і Петрікела. Взяв одного разу Датуа великий лантух, набив його цибулинням, прикрив зверху двома-трьома клочками вовни й поніс в Імереті — вовну продавати...
Жменя
Був собі чоловік та жінка, а такі убогі, що тільки й мали горщик квасолі. Можна б ізварити, так солі нема. Ото молодиця й каже...
Зайчиха та зайченята
Була собі зайчиха і мала п’ятеро зайчаток. І все б нічого, так у березні такі морози прикрутили, що несила та й годі...
Зароблений карбованець
Був собі один чоловік та й мав ледаря-сина, що не заробив за свій вік ані п’ятака. Батько, поки мав здоров’я, то годував, а як занедужав, то тяжко зажурився. Гукає до себе дружину та й каже...
Злодій та царенко
Був собі один цар. Унадився до нього злодій, і нема від нього рятунку...
Золотий келих
Жили в одній країні чоловік та жінка. Аж ось чоловікові треба на війну йти, а в жінки дитя має бути. Чоловік і каже...
Ірміса
Були собі дід та баба, і не мали вони ані лялечки. Аж на старості років знайшлося в них дитятко...
Казка про голого вовка
Був собі один цар і мав одинака сина. Вже коли зовсім старий зробився, навчає цар сина...
Казка про ловця та великого орла
Був собі один бідний ловець. Полював він якось та й побачив орла, що аж на трьох дубах лежав — такий великий. Тільки хотів випустити у нього стрілу, як орел заговорив...
Казка про людину, що не хотіла вмирати
Було таке чи й не було, а був собі чоловік та жінка, і найшовся у них хлопчик. Ото росте він, росте та й бачить — люди вмирають. Задумався хлопець...
Кам’яний царевич
Було це чи не було, — хто може сказати? Жив собі на світі цар. Дожив він до старості, а дітей не мав. Він дуже горював із-за цього. Нарешті народився у нього син. Цар не тямить себе від радості, так і тремтить над царевичем, тільки й дивиться щоб з ним чогось не трапилося, щоб біда яка з […]
Ледащо
Одна вдова мала ледачого сина. Змалечку звик байдикувати, то й у парубоцтві так...
Миша хатня й польова
Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає...
Правда і брехня
Був собі один чоловік — брехло несусвітне. Усе життя тільки те й робив, що інших обдурював та обкрадав. Зненавиділи селяни його, не те що в гості кликати, а й вітатися соромилися...
Сирота та безбородий шахрай
Було чи не було... Жив собі на світі бідний сирота. Був він голий як бубон, і один як палець. Якось роздобув сирота лантух зерна, відніс його до млина і змолов...
Сізмара
Був собі один хлопчик і мав люту-прелюту мачуху...
Скупий та правдивий
Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора, крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не витримала жінка, розсердилася та й каже чоловікові...
Сонцева дочка
Що було, те було, а чого не було, того й не було. Жили собі троє братів, троє бідняків...
Страшний дев
Було це чи не було, — хто знає? Розповідають, що жив-був цар. Задумав цей цар оженитися. Вибрав він собі наречену — небаченої краси дівчину: очі у неї чорні, як ніч, кучері золоті, губи червоніші за мак червоний, а стан у неї, як молода яблуня. В усьому царстві не було кращої дівчини. Оженився цар і зажив щасливо з […]
Таке й гірше за таке
Був собі парубок. Мало що бідний, то ще й такий, що ні в тин ні в ворота. Люди зранку до роботи йдуть, а він по селу тиняється. Аж віддалася за нього одна дівка...