Раз був один дуже бідний хлопець. Батько помер, мати була хвора — і він ще від маленького служив у сільських ґаздів. Та у селі хлопчина не жив: як відвели його в полонину, коли мав сім років, то там коло худоби і літував, і зимував. Але на полонині навчився так пищалити, що й зозуля кукала за ним […]
В одного бідного хлопа був син. Разом з батьком обробляв поле, що межувало з панським. Якось ціле літо хлопець працював у людей, заробив грошей і купив воли...
Був один цар, котрий мав царевича. Той царевич любив полювати. Раз прийшов у темний ліс, а там його щось кличе: — Гей. пане, поклади мені до бука жердину. Царевич нікого на дереві не бачив, лише почув голос. Скоро вирубав жердину і припер до бука. Жердиною зліз великий гад і обвився хлопцеві круг шиї. Царевич злякався […]
Був бідний рибар. Одного разу він пішов на ловлю, і попалася йому золота риба. Чоловік ту рибу поніс до царя — продав за красні гроші. Служниця приготувала страву і подала цариці на стіл. Але й сама вона спокусилася на золоту рибку — взяла в рота крихту. А рештки від страви викинула суці. І всі троє від риби завагітніли: […]
Було, де не було, жив дуже бідний чоловік. Прийшла весна, а бідняк не має ні орати, ні копати. Але є у нього один лужок-кісничка. Взяв під плече сокирятко і йде підчистити лужок, аби ліпше травиця росла. Прийшов, кісничку підчищає. А ріщачко носить на громаду, в якій уже тлів давнішній хворост. Бідняк дав порядок і запалив ріща. […]
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда...
Була одна дівчина сирота. Звали її Пашею. Ще маленькою залишилась вона круглою сиротою. Пішла вона по людях. А люди були всякі, такі, що і жаліли. А були такі, що знущалися...
Були собі дід і баба і дуже бідно жили. Ні з'їсти, ні спити, як люди,— завжди голодні і холодні, а до праці сили не мали. Сиділи та сумували та в віконце позирали, що їм принесе людська ласка. А як світ не без добрих людей, то вони хоч і сиділи ввесь тиждень напівголодні, але ж в неділю не було ще кого ховати...
Один бідний чоловік мав дуже красну доньку. Гарнішої від неї не було по всіх сусідніх селах. У ті часи, як звикли казати, воли рикали до волів — багатий бідної не брав. Але на цій красуні ґаздівські хлопці билися — ніхто не хотів знати, що дівчина гола, як та голка. Одного вечора приходить на оглядини багацький леґінь. Бідняк […]
Був собі цар, і мав той цар одним одного сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, то цар і послав гінців по всьому царству пошукать царевичеві молодої. Поїхали гінці; два роки провештались, бо царство було дуже велике, та й знайшли три сестри, одна в одну, та такі гарні, що кращих на всьому світі […]
Казка починається з бідного чоловіка, що мав трьох синів. Мати хлопчиків померла, і чоловік годував їх сам. Що не говорили йому люди, як не радили, а не хотів приводити мачухи. Хлопці повиростали, але він зістарівся, захворів і вже не міг піднятися на ноги. Перед смертю покликав синів і заповів їм: — Сини мої! Я вас […]
Був один чоловік, котрий не мав дітей. Зібрався він по селах, по всяких ворожілях, аби собі виходити якось хоч одну дитину. Ходив аж три роки, і радили йому то сяк, то так. На третій рік чоловік зібрався і повертається додому. Назустріч — циганка. — Зніміть карти, — говорить вона. А чоловік сердитий: — Іди, циганко, собі геть, […]
